|
|
|
 |
|
|
УтопленикСім віків у глибині вод морських, на самому дніСім віків серед риб піраній, мурен, морських котиків Довгих сім віків тому, мій корабель зі скарбами затонув Я закований у ланцюги любові яка полонить. Ламіна. пр-в Відпусти Ламінарія мене на волю Відпусти Ламінарія я ще живий Відпусти Ламінарія відповідає: – Ти моє серце утопленик! Ламіна, ти мій бог, ти моя радість, моя любов Ну, не плач, зрозумій, я в цьому світі чужий. Ламіна. Приречений назавжди нескінчено блукати В безодні морських глибин привидом сумним. Музика та слова
Сичова Андрія Петровича написано: 01/01/2003р. |
|
